Автор: Д. Крюков
Як СТОВ "Промінь" перетворив 100 корів у 6-тисячне стадо
«Коли у виробничих аспектах ферми виникає якась проблема, необхідно не просто її вирішити, але й зробити це так, щоб не з’явилося двох нових», — впевнена Анна Коверна, заступниця директора з напрямку тваринництва СТОВ «Промінь» Миколаївської області. Станом на 2022 рік господарство вийшло на 6200 голів ВРХ з 2100 дійного і 2700 фуражного стада. Втім, за переконанням фахівчині, з такими обсягами прийшли не лише великі можливості, але й не менша відповідальність: «Займатися молочним скотарством як битися з гідрою, у якої на місці відрізаної голови виростає дві — тільки замість голів тут проблеми».
Займатися молочним тваринництвом господарство почало у 2004 році — тваринницький арсенал нараховував близько 100 голів дійного стада локальних порід, які давали 5–6 л молока/добу/голову за триразового доїння. Втім, попри не найкращий майданчик для старту, бізнес поволі розростався, переважно через небайдужість фахівців та зацікавленість керівника, Олександра Остапенка, в інвестиціях у розвиток.
Поступові кроки до успіху
«Успіх молочного бізнесу упирається у два важливих критерії — годівлю та селекцію, — ділиться Анна. — Решту питань закриває правильний менеджмент та якісний ветеринарний супровід». Розуміючи це, для початку господарство робило усе можливе, щоб наростити поголів’я та сформувати основний кістяк стада. Спершу скуповували молодняк з різних куточків України, а з 2006 року у СТОВ «Промінь» «зайшли» чистокровні голштини канадської та американської селекції. Паралельно з цим велася робота щодо формування кормової бази та реорганізації виробничих процесів — у пріоритеті стояли питання закупки комбікормів та сіна, а також переведення тварин на безприв’язне утримання та доїння у залі. Така стратегія у підсумку принесла свої плоди — за кілька років активної роботи надої на корову вдалося підняти до 17 л/добу.
Втім, отримавши посередні показники, господарство не позбулося амбіцій подальшого росту та продовжувало роботу із вдосконалення. Дещо пізніше тут встановили інноваційну доїльну залу типу «Карусель» на 40 корів, збудували два виробничих корпуси, розраховані на 1000 голів кожен, кормоцентр, а також відкрили власний комбікормовий завод з автоматизованою технологічною лінією потужністю 300 т/добу. Останнім амбітним надбанням господарства стало спорудження мегакорпусу на 2500 голів.
Розділяй та володарюй
Наразі в ньому утримується сухостій та все дійне поголів’я господарства. «У нас тут три кормових столи на шість рядів корів, такого ви не побачите в Україні чи Західній Європі, — проходимо у виробниче приміщення з Анною. — Цю будівлю ми закінчили у вересні минулого року, взявши за основу проєкт кроскорівника з американської мегаферми». Споруда площею 32,5 тис. м2 (90 м завширшки та 360 м завдовжки) розрахована на утримання 2500 голів. Одразу звертає увагу те, що попри такі цифри, тут немає світловентиляційного коника, натомість за вентиляцію у приміщенні відповідає система мікроклімату. «З одного боку в приміщенні встановлена штора, яка запускає повітря, з іншого — витяжні вентилятори», — показує структуру фахівчиня.
На питання, чим було зумовлене рішення збудувати такий великий корівник, заступниця директора пояснює: «Це суттєво спрощує контроль та інфраструктуру. Тварина з сухостою йде на родильне відділення, а потім у групу дійного стада — усе відбувається в межах одного корівника». Окрім того, за переконанням Анни, це суттєво полегшує і процес кормороздачі.
Кормороздача за розкладом
У господарстві давно працює розуміння — навіть найкращу генетику неможливо розкрити без якісної кормової бази. Тому основна увага в щоденній роботі у СТОВ «Промінь» приділяється питанню годівлі. У раціони всіх груп входять кукурудзяний силос, люцерновий сінаж, сіно, солома з власної кормової бази, а також премікси, які також виробляються на комбікормовому заводі підприємства. «Кожна група отримує ці компоненти у різному складі залежно від технологічної групи. Наприклад, у годівлі корів першої половини лактації ми прагнемо пришвидшити вихід корови на пік, другої половини — утримати цей пік якомога довше, а сухостою — підготувати тварину до отелення», — пояснює заступниця директора.
Кормороздача відбувається у господарстві двічі на день — зранку і після обіду, а відповідає за неї окрема людина, керівник блоку годівлі Михайло Фещак.
Перший раз корм роздається о 05:00, перед ранковим доїнням. В цей час відбувається роздача раціону для молодняку та основна даванка на дійне стадо (70–80% добової кількості).
З 12:00 починається друга роздача — корм на сухостій та додаткова даванка (20–30% добової кількості) для дійного стада.
З огляду на таку структурованість процесу роздачі, стадо обслуговує 3 кормозмішувача KUHN , два причіпних 40-кубових (KUHN та RMH) та один самохідний (також від KUHN), на 18 м3. «Дійне стадо корів у нас повністю працює з причіпними, бо це абсолютно інші об’єми — ми від початку шукали тришнекову техніку з великою кубатурою», — пояснює Михайло. Натомість самохідний характеризується більшою автономністю — тому ефективно зарекомендував себе для збору підкормка і роботи на менших групах, тобто молодняку та сухостої.
На питання щодо того, наскільки важко постійно робити переїзди 40-кубовими моделями між траншеями та виробничими приміщеннями, керівник блоку годівлі заперечливо хитає головою: «Наші змішувачі узагалі не їздять між ямами».
Натомість, приблизно о 4:30 ранку, перед першою роздачею, усі грубі корми завозяться навантажувачами з силосних та сінажних траншей у окремий кормоцентр. «Спершу грубі корми знімаємо фрезою, а надалі ковшами завозимо їх у приміщення», — додає Михайло. Надалі за розкладом туди заїжджає відповідний кормороздавач і, згідно рецептури, завантажує потрібні компоненти. Разом із грубими кормами, у змішувач одразу додається решта інгредієнтів, зокрема концкорми, мікро- та мікроелементи, вітаміни та спеціальні добавки.
Зміни починаються з голови (гідри)
«Головою гідри» у розрізі розвитку ферми стала не генетика, годівля чи утримання, а так званий виробичий хаос. «Вмотивований персонал господарства хотів відповідати за все, але виходило так, що водночас ніхто не відповідав ні за що», — розказує Анна. Саме відсутність структури стала фактором для докорінного переосмислення менеджменту — як наслідок, в один момент керівництво СТОВ «Промінь» зробило масштабну реорганізацію систем звітності та управління, а персонал почав розподілятися за зонами відповідальності. Тобто замість одного зоотехніка, який закриває усі питання, від кормозаготівлі та роздачі до утримання та доїння, у роботу на фермі задіяно 70 людей.
«Кожен працівник відповідає за один етап виробничого процесу, — пояснює підхід Анна. — Є керівник блоку годівлі, який закриває на собі питання раціонів. Є головний ветеринарний лікар, який відповідає за здоров’я тварин. Є головний технолог, який контролює годівлю та комфорт стада, тощо. Навіть є людина, яка відповідає за привчання корів до доїльної зали». За переконанням заступниці директора, саме така зміна підходу сприяла якісному росту поголів’я та кількісному нарощенню об’ємів — у 2022 році 2700 фуражного та 2100 дійного стада чистокровних голштинів забезпечують господарство молоком екстра-ґатунку за середньодобового надою 32,5 л/фуражну та 36 л/дійну корову.
